Віртуальна бібліотека разом з вами виходить на старт нового навчального року. У добру путь, дорогі учні та шановні вчителі!

    У День знань пропоную інформацію ФАКТИ ПРО ШКОЛУ, ЯКІ ЗДИВУЮТЬ. 

                                  Таємниці історії: Звідки взялася школа? 

🏛️ Дозвілля, а не робота! Слово «школа» походить від давньогрецького σχολή («схоле»), що початково означало… «дозвілля» , «вільний час» або «мудра бесіда». У Давній Греції під цим розуміли вільні філософські дискусії та інтелектуальний відпочинок. Згодом це слово трансформувалося та почало позначати систематичний процес навчання.  

� Чому канікули «собачі»? Слово «канікули» перекладається з латини (canicula) як "маленька собачка" Так давні римляни називали найяскравішу зірку нічного неба — Сіріус (у сузір'ї Великого Пса). Влітку Сіріус з'являвся на світанку в найспекотніший період року (з кінця липня до серпня). На цей час спеки у школах та сенаті робили перерву, яку й назвали «дні канікул». 

🏫 Найстаріша школа у світі Найдавнішим навчальним закладом у світі, який діє безперервно й донині, є Університет Аль-Карауїн у місті Фес (Марокко). Його заснувала освічена жінка на ім'я Фатіма аль-Фихрі у 859 році — понад 1160 років тому! Заклад занесено до Книги рекордів Гіннеса. 

 ⬛ Як з'явилася велика шкільна дошка? До початку XIX століття кожен учень мав власну маленьку аспідну (кам'яну) дошечку, на якій писав грифелем. У 1801 році директор школи в Единбурзі (Шотландія) Джеймс Пілланс вирішив об'єднати багато малих дощечок в одну велику на стіні, щоб пояснювати матеріал усьому класу одночасно.

                                          Дивовижні шкільні традиції народів світу 

🇩🇪 Німеччина: Солодкий конус «Шультюте». У перший день навчання німецькі першокласники приходять до школи із великим барвистим паперовим конусом, який називається Schultüte. Цю традицію започаткували ще на початку XIX століття. Батьки наповнюють конус солодощами, шкільним приладдям, книжками та дрібними подарунками, щоб зробити перший день у школі радісним святом. 

🇯🇵 Японія: Школа без прибиральників. У японських школах немає штатного персоналу для прибирання класів. Щодня після уроків проводиться традиційне прибирання — «О-соджі» (O-soji). Учні самі миють підлогу у своїх класах, коридорах і навіть їдальні. Це виховує повагу до праці, охайність і відповідальність за спільний простір.

 🇫🇮 Фінляндія: 15 хвилин свіжого повітря. У фінських школах діє правило: після кожних 45 хвилин уроку обов’язково йде 15 хвилин перерви на вулиці. Діти виходять гуляти на свіже повітря за будь-якої погоди — і в дощ, і в сніг. Вважається, що це покращує концентрацію та зміцнює здоров'я. 

🇬🇧 Велика Британія: Шкільні «будинки». У багатьох британських школах збереглася система Houses (факультетів/ будинків). Усі учні школи розділені на 3–4 «будинки». Протягом року вони заробляють бали за успіхи в навчанні, спорті та добрі вчинки, змагаючись за кубок школи — саме так, як у книгах про Гаррі Поттера!

                                                          Найнезвичайніші школи планети 

🇧🇩 Бангладеш: Школи, які плавають на воді. У Бангладеш під час сезонних мусонних дощів речі та дороги затоплює водою. Щоб діти не пропускали навчання, благодійники створили плавучі школи-човни. Ці човни обладнані сонячними батареями, комп'ютерами, маленькими бібліотеками та навчальними класами. Човен припливає прямо до селища, збирає дітей і проводить уроки прямо на річці. 

🇦🇺 Австралія: «Школа повітря» для віддалених ферм. В австралійському аутбеці (пустельних регіонах) ферми розташовані за сотні кілометрів одна від одної. Ще з 1951 року там працює «Школа повітря» (School of the Air). Раніше вчителі проводили уроки через короткохвильові радіорації, а сьогодні — через супутниковий інтернет. 

🇮🇳 Індія: Школа-гігант. Найбільшою школою у світі за кількістю учнів є City Montessori School у місті Лакхнау (Індія). У ній навчається понад 61 000–65 000 дітей! Рекорд офіційно зафіксовано в Книзі рекордів Гіннеса.

 🇳🇱 Нідерланди: Перший день у школі — у день народження. У Нідерландах дитина йде до школи наступного дня після того, як їй виповнюється 4 роки. Тому в класах немає єдиного «Першого дзвінка» для всіх першокласників — нові учні приєднуються до групи поступово протягом усього навчального року

 

 ПРИТЧА ПРО ВЕРБНУ НЕДІЛЮ
Колись у маленькому селі жила жінка, яка щороку на Вербну неділю несла до церкви найкращі вербові гілочки. Вона вибирала їх з любов’ю — найпухнастіші, найніжніші, прикрашала стрічкою і берегла, як щось святе.
Одного разу дорогою до храму вона зустріла старенького дідуся. Він сидів край дороги, втомлений і сумний.
— Доню, чи не маєш для мене гілочки верби? — тихо запитав він.
Жінка на мить завагалася. Їй стало шкода віддавати — адже вона так старалася, щоб усе було ідеально… Але щось у серці підказало: поділися.
Вона віддала дідусеві найгарнішу гілочку.
— Дякую тобі, — усміхнувся він. — Нехай у твоєму домі завжди буде мир.
Жінка прийшла до церкви вже без тієї найкращої гілки. Їй здавалося, що тепер її букет не такий красивий…
Та коли священник освятив вербу, сталося диво: саме її гілочки засяяли найтеплішим світлом, ніби наповнилися особливою благодаттю.
І тоді вона зрозуміла:
Бог бачить не те, що в руках,
а те, що в серці.
З того дня жінка вже не шукала найпишніших гілок — вона несла до храму добро, милосердя і любов.
Вербна Неділя — це не лише освячена гілочка,
це світло, яке ми даруємо іншим

 

3 листопада, в Україні відзначають два свята: День ракетних військ і артилерії і День інженерних військ України!

Свята є професійними для усіх військовослужбовців інженерних та ракетних і артилерійських військ України.
Важливість сильної армії ми, українці особливо відчули зараз, під час загарбницької російської війни.
Війна жахлива у всіх її проявах. Але Україна вистоїть і переможе завдяки сміливості й мужності нашого волелюбного народу. Саме тому, в знак подяки та вшанування воїнів у нас є такі пам’ятні дні. Тільки уявіть, що 60-70% основної вогневої сили складають саме ракетні та артилерійські війська. І вони щодня доводять свою ефективність під час повномасштабної російської війни. Відзначаючи та розказуючи про День ракетних, артилерійських та інженерних військ України ми вшановуємо пам’ять і про усіх, хто загинув заради нас і майбутнього України, ми показуємо наскільки важливі для нас наші воїни.
Вітаємо вас, дорогі наші захисники зі святом! Бажаємо вам найшвидшої Перемоги! Повертайтеся живими і неушкодженими! І нехай наша вдячність і підтримка наповнить ваші серця патріотичним настроєм і надасть нових сил для звільнення нашої землі! Україна переможе!

 

27 жовтня – День української писемності та мови

День писемності та мови має величезне значення, оскільки підкреслює важливість української мови як основи національної ідентичності, символу єднання та культурної спадщини. Свято відзначає тисячолітню історію української писемності, заохочує до вивчення та використання рідної мови, а також є нагадуванням про необхідність її збереження та розвитку. Мова є найважливішим засобом спілкування, що дозволяє людям думати, пізнавати світ, передавати досвід та формувати культурну спадщину. Вона виконує комунікативну, пізнавальну, культуроносну та експресивну функції, об'єднуючи людей і формуючи їхню ідентичність та світогляд.

З ініціативи Міжнародного об’єднання пекарів і кондитерів у 2006 році календарі багатьох країн світу збагатились ще на одну визначну подію – Всесвітній день хліба. Відтоді її відзначають щорічно 16 жовтня.

Борошняний виріб, який багато народів світу вважають головною їжею, має довгу історію. Понад 5 тис. р. тому перша хлібина не була схожа на сучасну, стародавні єгиптяни готували її у вигляді каші із зерен злаків. Пізніше почали випікати на гарячому камінні хлібні паляниці із грубо змеленого зерна. Вже в III тисячолітті до н. е. випікали 3 десятки сортів хліба. До європейських народів рецепт приготування борошняного продукту потрапив із Греції та Римської імперії.

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ХЛІБ

* До появи дерев’яних тарілок їжу викладали на шматки хліба.

* У давнину біла випічка була доступна вищим прошаркам суспільства, у раціоні бідних зустрічався тільки сірий та чорний хліб.

* У січні 1996 р. мексиканські пекарі спекли борошняного рекордсмена, довжина якого була 9,2 км.

* Найшвидше випекли булочку в США. Її спекли за 8 хв 13 сек.

* До Книги рекордів Гіннеса потрапив український коровай діаметром у 1,6 м, вагою 1,5 ц та висотою 65 см.

Побачити красу українського короваю та дізнатися ще більше про хліб та хлібобулочні вироби, а ще пограти в інтерактивну гру «Знайомі незнайомці» можна за посиланням

https://youtube.com/watch?v=1ulVBrbIgfU&feature=shared

https://youtube.com/watch?v=T9wKRqfIIlQ&feature=shared

А також на вас чекає цікава добірка книжок.