Державним гімном України є пісня «Ще не вмерла України і слава, і воля».

Цього дня 1865 року в польському місті Перемишль вперше прозвучав твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна».
Історія створення українського гімну сягає осені 1862 року, коли український етнограф, фольклорист та поет Павло Платонович Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна», якому в майбутньому судилося стати національним, а згодом і державним гімном українського народу.
Офіційно його музичну редакцію було прийнято Верховною Радою України 15 січня 1992 року.
Верховна Рада України затвердила музичну редакцію Державного Гімну 15 січня 1992 року, а 6 березня 2003 року парламент України ухвалив Закон «Про Державний Гімн України» на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплета та приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна».

 

 

 

 

Минає рік, і дні, і ночі,
Щасливі миті і сумні..
Благаю, щоб в новому році
Ніхто не гинув на війні.
Щоб мир прийшов в мою країну,
Заколосилися поля,
Щоб не снаряди, а зернини
Приймала матінка-земля.
Щоб всі були живі-здорові,
Ніхто б не плакав, не хворів,
Щоб не було ні сліз, ні крові,
Ні злих і підлих ворогів.
Під мирним небом України
Сади вишневі хай цвітуть,
А у закохані родини
Лелеки діток принесуть!
Останні дні старого року...
Можливо, був він не такий...
Тож хай добробут, мир і спокій
Нам подарує рік новий!