25 лютого святкуємо день
народження Лесі Українки
окраси і гордості української нації.

"Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає..."

Саме ці слова максимально відкривають людину, жінку, поетесу.
Леся Українка – прообраз сучасної сильної жінки, в якої можна повчитись як упевнено йти до мети, як ігнорувати труднощі, як бути успішною, незважаючи на випробування долі.

Леся Українка народилася 25 лютого 1871 року. Напровесні. Тож вірші про весну у неї напрочуд проникливі, як, власне, проникливе, щемливе й надзвичайне оте передчуття весни, яке нам дарує кінець лютого.

ДАВНЯ ВЕСНА

Була весна весела, щедра, мила,
Промінням грала, сипала квітки,
Вона летіла хутко, мов стокрила,
За нею вслід співучії пташки!
Все ожило, усе загомоніло –
Зелений шум, веселая луна!
Співало все, сміялось і бриніло,
А я лежала хвора й самотна.
Я думала: «Весна для всіх настала,
Дарунки всім несе вона, ясна,
Для мене тільки дару не придбала,
Мене забула радісна весна».
Ні, не забула! У вікно до мене
Заглянули від яблуні гілки,
Замиготіло листячко зелене,
Посипались білесенькі квітки.
Прилинув вітер, і в тісній хатині
Він про весняну волю заспівав,
А з ним прилинули пісні пташині,
І любий гай свій відгук з ним прислав.
Моя душа ніколи не забуде
Того дарунку, що весна дала;
Весни такої не було й не буде,
Як та була, що за вікном цвіла.
1894 р.